Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить.
Оббирьканий, -а, -е. = забрьоханий. Сидить у шинку раз-у-раз оббирьканий.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Флячки, -чок ж, мн. Кушанье: порѣзанныя на куски свиныя или телячьи кишки, сваренныя въ пшенной кашѣ.
