Бізун, -на, м.
1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. голий, як бізун. Совершенно голый.
2) Плотовщикъ; рулевой.
Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів.
Перетовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Перетолочься. Все тоє перетовчеться та перемелеться.
2) Перебиться. А що тієї шкоди! А скільки перетовчеться посуди!
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Увередитися, -джуся, -дишся, гл. Надорваться, повредить себѣ здоровье. Не дуже греби, увередишся. Не й кравці увередяться, шиючи на кожного по 100 жупанів.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
