Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігуха

Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУХА"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Порохний, -а́, -е́ = порошний. Шлях... гучний та людний та порохни́й. МВ. ІІІ. 66.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний. 2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують. Федьк. Пов. 47.
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.