Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігун

Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. Гол. І. 376. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. Двері спали з бігуна. Шейк. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. Вас. 183. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. Дещо. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. Волын. г.; Славяносерб. у. 6) Родъ колбасы. Желех. 7) Ленъ. Вх. Уг. 227. Ум. бігунець, бігунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУН"
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Кавратити, -рачу, -тиш, гл. Смущать, смутьянить, возбуждать людей. Нічого не робе, та ще й усіма кавратить. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Підгноювати, -но́юю, -єш, сов. в. підгноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить.
Попадати 2, -да́ю, -єш, сов. в. попасти, -паду́, -деш, гл. Попадать, попасть, поймать, захватить.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови. К. ПС. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.