Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бишак

Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИШАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИШАК"
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Зва́бити Cм. звабляти.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу). Мнж. 182.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Роскупити Cм. роскуповувати.
Упереміжку нар. Поперемінно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали. Камен. у. 2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИШАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.