Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Клешоногий, -а, -е. = клішоногий. Уже наші поїхали... кобилою клешоногою.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. Співочу птицю чути.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Тюпки їдь, а то замучиш її. Побіг тюпки.
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу.
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока.
