Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 2

Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 2"
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. во.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. І. 89.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила). Мкр. Н. 20.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько. Гол. І. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.