Гейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав.
2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Дуб, -ба, м. 1) Раст. дубъ, Quercus robur. Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Описаніе ея: Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. Ой пустились наші запорожці через море дубами. 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Cм. дубило. Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. 5) зеле́ний дуб. Родъ дѣтской игры. 6) висо́кий дуб. Родъ игры въ мячъ. 7) горю́-дуб. Игра въ горѣлки. Гуляти в горю-дуба. 8) ду́ба да́ти. Умереть. дав йому́ ду́ба. Убилъ его. 9) ду́ба става́ти. а) Становиться на дыбы. Кінь дуба стає. б) — ста́ти. Остолбенѣть. Cм. дубала, дубора. 10) по сей дуб ми́ля. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. дубо́к, дубо́чок, ду́бонько, ду́бчик, ду́бчичок. Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Я присалив кониченька до дубонька зеленого. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м'ягке листячко. Ув. дуби́ще.
Жажди́вий, -а, -е. = жадібний.
Змеженіти, -ні́ю, -єш, гл. Снасть (о водѣ). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ.
Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой.
Потеруха, -хи, ж.
1) = потерть. Подольск. Волын, гг.
2) Сифилисъ. Ум. потерушка, потерушечка. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка.
