Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучити

Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить. Рудч. Чп. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧИТИ"
Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Зуски нар. = дзуски.
Нана́шка, -ки, ж. Крестная мать. О. 1861. X. Свидн. 65.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Поквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Скиснуть.
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Черчиковий, -а, -е. Красный. Ногавиці на ньому черчикові, як той жар. Федьк. Пов. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.