Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучити

Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить. Рудч. Чп. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧИТИ"
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати. К. Досв. 145.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
На́вороти нар. Возвращаясь снова. Пак підемо навороти Моченюка драти. Гол. І. 160.
Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Левиц. І. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Вх. Зн. 42. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.