Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчин

Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. турчи́нонько. Гол. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИН"
Безбілетний, -а, -е. Безпаспортный. А писарь маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Напе́рсниця, -ці, ж. = наперстник 2Шух. І. 138.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Настоптувати, -тую, -єш, сов. в. настоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав. Котл. Ен. VI. 30.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.  
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.
Свіжина, -ни, ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.