Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав.
Обороняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оборонити, -ню́, -ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище.
Підхождати, -да́ю, -єш, гл. = підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю.
Ускубнути, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
