Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучений

Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧЕНИЙ"
Боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Гегеп меж. = геп.
Гей II, гей-би, сз. = II. ге. Вх. Лем. 403.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Лакейчук, -ка, м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп'я) взято за лакейчука до молодого пана. Мир. ХРВ. 201.
Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.