Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучений

Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧЕНИЙ"
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Доло́влювати, -люю, -єш, сов. в. доловити, -влю́, -виш, гл. Долавливать, доловить.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. К. Псал. 22. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Мет. 449. Чужі пани дукачі держать людей до ночі. Чуб. ІІІ. 237. 2) = дукат 2. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 22. Сим. 10. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці. Шевч. 112.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Правно нар. Законно.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Стомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить, истомлять, истомить. Стомить мене робота. МВ. ІІ. 9.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Шкулити, -лю, -лиш, гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.