Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Натупати, -паю, -єш, гл.
1) Нагрязнить ногами.
2) Пригрозить, топая ногами.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук!
