Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тутайка

Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУТАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУТАЙКА"
Ата́сь! меж. См. Тась.
Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. Желех. б) — огородний. Malva. Вх. Зн. 2.
Бростя, -тя, с. соб. отъ брость. Желех.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Розробити Cм. розроблювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУТАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.