Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туча

Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧА"
Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Духі́вня, -ні, ж. = духівниця. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria. Вх. Пч. І. 7.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами. КС. 1898. VІІ. 47.
Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.