Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. Журилася удівонька, журилася журно.
Нання́ти, наньма́ю, -єш, гл. = найняти. Ще й музики нанняла і беседу привела.
Незобутий, -а, -е. Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту.
Підпомошник, -ка, м. 1) Помощникъ. 2) Крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ. Инші зостались козацькими підпомошниками, що двадцять, тридцять чоловік одного козака споряжають.
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Прибагом нар. По прихоти, случайно.
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл. — до чого.
1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю.
2) Найти убѣжище.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.
