Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ).
2) хата безгуза. Хата безъ сѣней.
Дотовпля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотовплюватися.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить тверже.
2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець.
