Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне.
Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Cм. Кишкун.
Де́ржівно́, -на́, с. 1) = Держално. 2) Часть мотовила. 3) Часть ботелева. 4) = Держак 2.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить.
Позалякувати, -кую, -єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
