Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її.
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Гластівка, -ки ж = ластівка.
Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. В селі довго говорили дечого багато. Погомоніли де про що і роз'їхались.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды.
Осковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Поскользнуться. 2) Ошибиться, промахнуться. Я тим осковзнувся трохи, що рано посіяв.
Остилий, -а, -е. Постылый. Для мене завжде Турн остилий.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл.
1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом.
2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався.
Рожівка, -ки, ж.
1) = рожа? Щипліте рожівку.
2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова.
