Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром.
Понасторошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Наставиться, подняться. Квіточки, як зірочки, понасторошувались.
Роспікати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Распекать, распечь, раскаливать, раскалить.
2) Раздражать, раздражать. У нас... дуже роспікають людей.... Там, чуєш, прикащик побив чоловіка.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Тягака, -ки, м. Бродяга.
Хвук, -ка, м.
1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде.
2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень.
