Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тхілити

Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХІЛИТИ"
Бездітність, -ности, ж. Бездѣтность. Желех.
Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. Ном. № 11148. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Лукаш. 74. Щоб тебе буря вивернула. Ном. № 3668. Вивернем горщик з борщем. Ном. № 14168. Аж коріння вивертає. Рудч. Ск. І. 66. Він вивернув дуба. Мнж. 37. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. О. 1861. ІІІ. 95. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі. Г. Барв. 184 — 185.
Кибіт, -біту, м. = кебета. Кибіт є співати, то й гарно співає, — краще, ніж у кого голос є. Лебед. у.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Немило нар. Непріятно.
Перераховувати, -вую, -єш, сов. перерахува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Пересчитывать, пересчитать.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Тілки, тілко = тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТХІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.