Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тхілити

Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТХІЛИТИ"
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє. Фр. Пр. 95.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Пугикати, -каю, -єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали. Стор. МПр. 16.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Тмин, -ну, м. Раст. Carum Carvi L. ЗЮЗО. I. 116.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТХІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.