Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 1

Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Ака́хтист, -та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Левиц. І. 66. Акафисти наймив. Чуб. II. 393.
Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. Рудч. Ск. II. 195.
Зичли́вість, -вости, ж. Доброжелательность.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Кукуличка, -ки, ж. = зозуля. Желех.
Масла́ччя, -чя, с. соб. Кости. Маслаччя болить після того, як упав. У одного, кажуть, пана є чоловік, такий мертвяк, що без шкури і без мняса, саме маслаччя. Лубен. у.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Прожирь, -рі, ж. соб. Обжоры. Ненаситна прожирь. Мир. ХРВ. 9.  
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.