Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 1

Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Боровиця, -ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = боровина. Чуб. IV. 389.
Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках. Ном. № 5071.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне. Ком. Пр. № 773.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.