Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 1

Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 1"
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Димо́вий, -а, -е. 1) Дымовой. Що се, що серед пустині стовпом димовим знялося? К. МБ. ІІІ. 254. 2) Сдѣланный изъ дими. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею у намітках димових. МВ. І. 89.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Лаверджет, -та, м. = левержет. Харьк.  
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.