Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туша

Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУША"
Валюшник, -ка, м. = валюша. Н. Вол. у.
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли. Рудч. Ск. І. 124.
Протесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Протесать. 2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки. Н. п.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. О. 1861. XI. 27. Судовики благають Бога. Шевч.
Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.