Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туша

Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУША"
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.
Залишто́вник, -ка, м. Въ оковкѣ крышки крестьянскаго сундука: каждая изъ короткихъ желѣзныхъ полосъ, идущихъ отъ шпуг къ угламъ сундука и захватывающихъ собою ли́штву. Вас. 150.
Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Каплина, -ни, ж. = капелина.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.