Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюжка

Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЖКА"
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Конст. у.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Гусь I, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на́. Вх. Уг. 234.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.