Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тушкувати

Тушкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУШКУВАТИ"
Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Гладко нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, то й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до ночної тіни. ЗОЮР. І. 316. Ум. гладенько гладесенько. Сравн. ст. гладше.
Допові́дно нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ном. № 544. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком. Грин. III. 553.
Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати. Канев. у.
Поверхничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ поверхниця. 2) Родъ вышивши. Чуб. VII. 427.
Притовкти, -вчу, -че́ш, гл. Придавить, вдавить, притиснуть.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Рудч. Ск. I. 28.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУШКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.