Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Нащосерце нар. = нащесерце.
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Як ти мені осточортіла.
Переводитися, -джуся, -дишся, сов. в. перевестися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Переводиться, перевестися.
2) — на. Бѣднѣть, обѣднѣть, разориться. Перевівсь ні на се, ні на те.
3) — на. Вырождаться, выродиться. З панів переведуться на шолудивих кошенят.
4) Вымирать, вымереть, пресѣчься, угаснуть; исчезать, исчезнуть. Бодай його кодло з накоренком перевелось. Съ отриц.: не переводитись. Постоянно быть, находиться. Старости не переводяться в Олесиній хаті.
5) Измѣняться. измѣниться, перемѣниться. З ранку година, а на вечір мабуть на дощ переведеться.
Примедикувати = приметикувати, -кую, -єш,, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ.
Червонити, -ню́, -ни́ш, гл. Окрашивать въ красный цвѣтъ. Сонце хвилю червонить.
Шабельний, -а, -е. Сабельный.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори.
