Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турчитися

Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЧИТИСЯ"
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом. Чуб. III. 328.
Зільни́к I, -ка, м. = золільник. Вх. Зн. 22.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. Шух. І. 255, 256. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
Таборянин, -на, м. Находящійся въ лагерѣ, стоянкѣ, обозѣ. Кругом добро всім таборянам чиниш. К. МБ. XI. 143.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.