Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туслук

Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУСЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУСЛУК"
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Прогледітися, -джуся, -дишся, гл. Просмотрѣть, не замѣтить при осмотрѣ. Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись. Ном. № 5861.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Сунути 2, -ну, -неш, гл. 1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв. ЗОЮР. І. 158. 2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали. Мнж. 18.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУСЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.