Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Горі́йший, -а, -е. Худшій, горшій. Немає й не буде горійшої муки.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. 2) Устать, утомиться.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Стравуватися, -вуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Еге, вона таківська була. Ми роду не таківського, ми роду королівського.
