Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. наносити. Cм. наношувати.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан...
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки.
