Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучка

Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧКА"
Відбаглувати, -лую, -єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.
Лаверджет, -та, м. = левержет. Харьк.  
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить. Желех.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.