Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучка

Тучка, -ки, ж. Ум. отъ туча.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧКА"
Бурунька, -ки, ж. Трубка курительная (изъ березоваго корня)? У глибокій кишені люлька бурунька. Мет. 444.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине. ЗЮЗО. ІІ. 595.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє. Черниг. у.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Перестрашити, -шу́, -ши́ш, гл. Перепугать, испугать. Гн. Н. 171.
Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.