Безбідно, нар. Безбѣдно.
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку.
Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око.
Відцуратися Cм. відцуруватися.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Говорить добрее. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. Темного лугу калина, доброго роду дитина. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Доброго здоров'ячка, пані! 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі.
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю.