Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати.
Житняний, -а, -е. = житний.
Капарник, -ка, м.
1) Презрѣнный.
2) Медлитель.
3) Кропатель, плохой работникъ.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок.
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою.
