Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Засо́хти. Cм. засихати.
Зсутеніти, -нію, -єш, гл. Стемнѣть. Вже гарненько зсутеніло.
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Сни невпокійні сняться. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне.
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Ум. ружи́нонька.
Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. 3) Часть начиння. Ум. рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
