Будущий, -а, -е. Будущій. Скарай мене, Боже в сей вік і в будущий.
Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Позаводитися, -димося, -дитеся, гл. Завестись (во множествѣ). У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. Уся в рантухах та в намистах золотих. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. 4) = лантух. Ум. рантушо́к.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами.
