Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Багат, -та, -те. Кр. форма отъ багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав.
Баляси, -сів, м. мн.
1) = Перила.
2) = баляндраси. Точила всякії баляси.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. По одній не закушують.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. пле́сна. Плесневыя кости.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому.
2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих.
