Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла.
2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Ковбан, -на, м.
1) = ковбиця 2.
2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах?
Сібір, -ру, м.
1) Сибирь. Повернувся я з Сібіру, нема ж мені долі: хоч, здається, не в кайданах, все таки в неволі.
2) Каторга.
3) Тяжкая жизнь.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ.
Чайний, -а, -е. Чайный.
