Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. Молодиць і дівчат одтиснули далі.
Достриба́ти Cм. дострибувати 1.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ.
Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер.
Клениця, -ці, ж. = клен.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ).
