Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Ет меж.
1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім!
2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги.
Закарлю́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Огинаться, согнуться крючкомъ.
Перекабатити, -бачу, -тиш, гл.
1) Перевернуть, опрокинуть.
2) — на свой. Передѣлать по своему.
Підстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, підстелю́ся, -лешся, гл.
1) Подстилаться, подослаться.
2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане.
Побовтатися, -таюся, -єшся, гл. Поплескаться въ водѣ. Побовталась дитина в воді і повеселішала.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться.
Помиток, -тку, м. = майка.
Простилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прослати, -стелю́, -леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину.
