А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Мацо́ка, -ки, об. Косноязычный? От ше хто роскаже, — це Кузьма! Як почне телиться, як почне сюркати та пирхати, та плюваться!.. — Та він же мацока. Тамъ-же говорятъ: Цока-мацока, борщу не їсти, а каші не дамо.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш.
Парубоцтво, -ва, с.
1) соб. отъ парубок. Парни. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши.
2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом.
Попередень, -дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ.
Скарбівня, -ні, ж.
1) Казначейство. Повітова скарбівня.
2) Сокровищница. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.
