Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому.
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
