Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Оплать, -ті, ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. 2) Подать, налоги. Оплать велика.
Повивчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Выучиться (о многихъ). Повивчалися ми всі прясти.
Позавчорашній, -я, -є. Третьягодняшній.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Спружина, -ни, ж. см. млин ручний
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами.
