Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудіти

Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Галицький, -а, -е. Галицкій. Желех.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Порозцвітати, -та́ємо, -єте, гл. Разцвѣсть (во множествѣ).
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.