Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудіти

Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДІТИ"
Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Черниг. Оце о нас безмлив'я: вітру немає. Пирят. у.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Прим'ятиCм. приминати.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Сливитися, -влюся, -вишся, гл. О писанкахъ: разрисовываться. МУЕ. III. 43.
Учителювати, -люю, -єш, гл. Учительствовать, быть учителемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.