Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ростючий

Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСТЮЧИЙ"
Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє. Мил. 71.
Ґрунта́ля, -лі, ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (Cм. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.
Зага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. загада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Закуркають кречети сизі, загадаються орлики хижі. Макс. 59. Говорить, було, говорить, да й загадається. Г. Барв. 109.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Лести́вість, -вости, ж. Льстивость. Желех.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Паскудити, -джу, -диш, гл. 1) Гадить, сквернить. Я рук паскудить не хочу. Шевч. 2) Гадить, пачкать, испражняться. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Ном. 3) Плохо дѣлать, портить. Роби добре, не паскудь. Ном. № 2113.
Пишки мн. Перья птенца. Вх. Зн. 48.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту. Гн. II. 241.  
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.