Дого́нити IІ, -ню, -ниш, гл. = II. Доганя́ти. Ніхто нічим тобі не дожене. Як узяв мені догонить. Він кожному догонить. Він не повинен догонити.
До́ста нар. = досить.
Засміши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уморить со смѣху. Засмішив мене.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому).
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Соболиця, -ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый.
