Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубач

Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Голодюк, -ка, м. Голодающій. К. Пс. 84.
Заляка́ти Cм. залякувати.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати. Верхнеднѣпр. у.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Червінка, -ки, ж. 1) Кровавый поносъ, дизентерія. Угор. Галиц. 2) Брюшной тифъ. Вх. Зн. 79. 3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.