Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубач

Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. № 3114.
Обвити, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Панва 1, -ви, ж. 1) Сковорода. Желех. 2) Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Понашмаркувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и нашмаркати, но во множествѣ.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.