Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубач

Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАЧ"
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Забіли́ти, -ся. Cм. забілювати, -ся.
Підтяти Cм. підтинати.
Плаксивий, -а, -е. Плаксивый.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества. Поп. 68.
Причвалати, -ла́ю, -єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Смичай, -чая, м.чорноголо́вий. Родъ растенія.  
Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.