Викупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл.
1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ.
2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу.
3) Искуплять, искупить.
Враговий, -а, -е. = вражий. Не взяла його врагова мати! Враговий задирака.
Га-ле! меж. Иди сюда!
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитаться.
2) Разсудить, обдумать.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
