Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими.
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами.
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей.
Осердя, -дя, с. = осердок.
Ризи, -зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья.
Шо мѣст. = що. Не все ж Біг дарує, про шо люд міркує.
