Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубанець

Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАНЕЦЬ"
Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Непоміркований, -а, -е. 1) Неумѣренный. 2) Невоздержный; запальчивый.
Обтісувати, -сую, -єш, сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Польськість, -кости, ж. Свойство польскаго, то-же, что и польщизна. Желех.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.