Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

росхлюпати

Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХЛЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСХЛЮПАТИ"
Бобричок, -чка, м. Ум. отъ бобер.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСХЛЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.