Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубець

Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЕЦЬ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. І. 14. Гливий кінь. Н. Вол. у.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Попідчернювати, -нюю, -єш, гл. Подчернить (во множествѣ).
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Узварь, -рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ном. № 343. Чуб. VII. 441. Ум. узварець. Г. Барв. 98.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.