Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубець

Рубець, -бця, м. 1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи. Канев. у. 2) = шрам. 3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Чуб. VII. 443. Ум. рубчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЕЦЬ"
Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Лай II, ля́ю, м. = лая. Вх. Зн.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Нечуй-вітер, -тру, м. 1) Раст. Hieratium Filosella. Ой поріс чебер під нечуйвітром. Н. п. 2) Раст. Bellis реrennis. Шух. І. 21.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта. К. Кр. 12.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.