Біга, -ги, ж.
1) Бѣгъ, побѣжка.
2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою.
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки.
Засвіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Межи двома світлоньками там рано засвітало.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних.
Рибно нар. Обильно рыбой, рыбно. Хоч не рибно, аби юшно.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати.
Сякати, -ка́ю, -єш, гл. Сморкать. Се було тоді, як я сякав у рукав.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3.
