Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо.
Замоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. замолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарабатывать, заработать молотьбой. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Чи зажала, чи замолотила?
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти).
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна.
Приворотень, -тня, м. Раст. a) Pyrethrum corymbosum. б) Neottia aris L. в) Tanacetum vulgare L.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Тихісінько нар. Очень тихо.
