Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руга

Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУГА"
Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Зарича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Ужеребити, -блю, -биш, гл. Принести жеребенка, родить (о лошади и медвѣдицѣ). Медведиха, ужеребила тулуки. Шух. I. 212.
Хтивий, -а, -е. Жадный, алчный.
Ціха, -хи, ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78.
Чарівка, -ки, ж. = чарівниця. Ум. чарівочка. Що варе моя Оленочка, та чарівочка діє? Федьк. Пов. 78.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Макс. Швабське полотно. Сим. 133. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку. Грин. III. 588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.