Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Ми́ля I, -лі, ж. Миля. Та збудила мене мати в обідню годину, як відійшли козаченьки від села за милю. Ум. мильна.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками.
Сербин, -на, м.
1) Сербъ.
2) Родъ танца. Ум. сербинонько.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Тріщання, -ня, с. Трескъ. Голоса змішувались з птичим співом, з диким тріщанням трав'яних коників.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Чумаки сіли черінем полуднати.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...
