Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Глушканя, -ні, ж. = глушка. 2.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ.
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Ненін, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Панота, -ти, ж. соб. = панва.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе.
