Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ротний

Ротний, -а, -е. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОТНИЙ"
Бродисько, -ка, м. = брід 1. Вх. Лем. 394.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Гартовня, -ні, ж. Печь для обжиганія кирпичей. Н. Вол. у.
Гойдана меж. = гойда, гойдаша. Гойдана, гойдана! заріжемо барана. Мил. 48. (Колыб. п.).
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Ділі́й, -лія́, м. Выборный отъ общества для совершенія раздѣла общественнаго сѣнокоса. На луках ділії ділять траву. Волч. у.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Помріти, мрію, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.