Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рудиголова

Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУДИГОЛОВА"
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Відкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Вікняр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 399.
Гринджо́ли, -джо́л, м. мн. = Ґринджоли.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Ільмак, ільм'я́к, -ка, м. = ілем. Валк. у. ЗЮЗО. І. 140.
Латник, -ка, м. = латовець. Вх. Уг. 244.
Табачарка, -ки, ж. = табакерка. Желех.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУДИГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.