Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубчик

Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЧИК"
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Земизеленя, -ні, ж. Раст. Chelidonium majus. Вх. Пч. І. 9.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Перелічувати, -чую, -єш, сов. в. перелічи́ти, -чу́, -чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий. ЗОЮР. І. 9. 2) Жирный. Ситий борщ. 3) О землѣ: жирный, тучный. Шух. І. 20. Де з ситої землі хліб. Мир. ХРВ. 210. 4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина. Черк. у. 5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Рудч. Ск. І. 2. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким. Рудч. Ск. І. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.