Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубчик

Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБЧИК"
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Лискави́ця, -ці, ж. Зарница.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла. Кв.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.
Цяпка, -ки, ж. 1) Точка, пятнышко. 2) Капелька. Желех. 3) = ціпка. Вх. Пч. II. 11. 4) ця́пку. Жалость, немножечко, капельку. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.